Методические рекомендации по разработке бизнес-плана предприятий (укр.) |
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ ![]() НАКАЗвід 6 вересня 2006 року N 290 Про затвердження Методичних рекомендацій з розроблення бізнес-плану підприємствЗ метою методологічного забезпечення єдиного підходу до складання бізнес-плану розвитку підприємства наказую: 1. Затвердити Методичні рекомендації з розроблення бізнес-плану підприємств (додається). 2. Директору департаменту інвестиційної діяльності Загородньому В. М. довести цей наказ до центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій для врахування в роботі.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
|
Критерій |
Підприємство |
Конкурент 1 |
Конкурент 2 |
Конкурент 3 |
і т. д. |
|||||
переваги |
недоліки |
переваги |
недоліки |
переваги |
недоліки |
переваги |
недоліки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.1.5.3. Важливим підсумком цього розділу бізнес-плану являється визначення найбільш конкурентоспроможного товару на даному ринку, який можливо вибрати в якості зразка для порівняння при оцінці конкурентоспроможності продукції (послуг) підприємства.
Конкурентоспроможність товару може бути оцінена наступним співвідношенням:
|
P |
|
K = |
___________ |
® |
|
C |
|
де K — коефіцієнт конкурентоспроможності товару;
P — корисний ефект товару;
C — затрати на придбання та використання товару.
Для кількісної оцінки конкурентоспроможності товару підприємства необхідно вибрати найбільш конкурентоспроможний товар на ринку в якості зразка для порівняння і визначення конкурентоспроможності товару підприємства, визначити параметри для порівняння обох товарів та здійснити розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності товару підприємства, які є визначальним фактором конкурентоспроможності підприємства.
2.1.6. План маркетингової діяльності
2.1.6.1. У розділі наводяться відомості про наявні на підприємстві маркетингові служби, подаються схема та характеристика існуючих каналів збуту продукції, засобів реклами, ціноутворення.
Представляються відомості про діяльність підприємства щодо просування виробленої продукції на ринки збуту (наприклад, безкоштовні зразки тощо), використання торговельних знаків, організації продажу продукції (транспортного обслуговування покупців, механізму розрахунків за придбану продукцію), експортної діяльності підприємства з визначенням існуючих і запланованих контрактів та грошових надходжень.
2.1.6.2. Описується стратегія маркетингу, що полягає в приведенні можливостей підприємства у відповідність із ситуацією на ринку. Відповідно до цього підприємство докладно характеризує наступні положення: стратегія проникнення на ринок, стратегія розвитку підприємства, канали розподілу продукції, комунікації.
У стратегії проникнення на ринок підприємство описує послідовність своїх дій по: проникненню на новий ринок, введенню нового товару на старий ринок, проникненню з товаром ринкової новизни на нові сегменти ринку.
Опис стратегії розвитку підприємство здійснює відповідно до схеми (таблиця 2):
Стратегія розвитку підприємства
Таблиця 2
Інтенсивне зростання |
Інтеграційний ріст (вертикальна інтеграція) |
Диверсифікований ріст |
Можливості підприємства при існуючих масштабах діяльності |
можливості інтеграції з іншими елементами маркетингової системи галузі |
можливості, що відкриваються за межами галузі |
Глибоке проникнення на ринок |
регресивна інтеграція (отримати у володіння або поставити під жорсткий контроль постачальників) |
концентрична диверсифікованість (поповнення асортименту виробами, схожими на товари підприємства) |
Розширення меж ринку |
прогресивна інтеграція (отримати у володіння або поставити під жорсткий контроль системи розподілу) |
горизонтальна диверсифікованість (поповнення асортиментів виробами, не схожими на товари підприємства, але цікавими для існуючих споживачів) |
Удосконалення товару |
горизонтальна інтеграція (отримати у володіння або поставити під жорсткий контроль підприємства-конкуренти) |
конгломератна диверсифікованість (об'єднання в рамках однієї управлінської структури (підприємство, корпорація) виробництв, що належать до різних галузей господарства) |
2.1.6.3. У плані фінансового оздоровлення підприємство повідомляє, хто виконує перераховані вище функції із вказівкою їхніх реквізитів і збутової мережі (склади, магазини, їхнє місцезнаходження і ємність), а також приводить схеми каналів розподілу на зразок нижченаведених:
виробник — споживач;
виробник — роздрібний торговець — споживач;
виробник — оптовий торговець — роздрібний торговець — споживач;
виробник — оптовий торговець — дрібно-оптовий торгбвець — роздрібний
торговець — споживач.
2.1.6.4. Наводяться характеристики постачальників сировини на підприємство із зазначенням її якості, кількості, ритмічності надходження за регіонами та пропозиції покупця щодо вдосконалення існуючої системи постачання сировини на підприємство, можливостей заміни сировини (низька якість, висока монопольна ціна).
Подаються пропозиції щодо вдосконалення каналів збуту і розширення кола споживачів товарів (послуг), засобів реклами, ціноутворення, обґрунтування потреби в таких товарах (послугах) та їх конкурентоспроможність.
Здійснюється аналіз основних факторів, що впливають на маркетингове середовище.
Представляється програма продаж (надання) продукції (послуг) по кварталах та роках. Дані надаються у вигляді опису та таблиці 3:
Таблиця 3
N з/ п |
Види продукції (робіт, послуг) |
Дані по роках |
Разом |
||||
1 |
n |
||||||
У натуральному вигляді |
У грошовому вигляді |
У натуральному вигляді |
У грошовому вигляді |
У натуральному вигляді |
У грошовому вигляді |
||
1 |
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
Усього |
|
|
|
|
|
|
У цьому розділі визначається також цінова політика підприємства, яка має забезпечити підприємству збереження позицій на ринку або проникнення на нього при ефективних показниках діяльності. Ціни мають забезпечити збут продукції, максимізацію прибутку, утримання позицій на ринку.
2.1.7. План виробничої діяльності підприємства
2.1.7.1. Наводяться відомості щодо виробничого процесу на підприємстві, відповідності діючих технологій сучасним вимогам, машини та обладнання з зазначенням кількості і терміну роботи.
Подаються схеми виробничих потоків. Також даються пропозиції щодо оновлення машин та обладнання, вдосконалення виробничого процесу на підприємстві на основі прогресивної техніки та технології.
Виробнича програма підприємства розраховується на основі наявних його виробничих потужностей в розрізі номенклатури виробів та послуг, для яких визначений режим найбільшого сприяння на ринку даного виду продукції і послуг, а також визначений обсяг продукції, який спроможний «поглинути» відповідний сегмент ринку (таблиця 4).
Виробнича програма підприємства
Таблиця 4
Обсяг випуску продукції, у натуральних одиницях. |
Рік |
||||
0 |
1 |
2 |
… |
n |
|
Продукція-1 |
|
|
|
|
|
… |
|
|
|
|
|
Продукція-i |
|
|
|
|
|
Інша |
|
|
|
|
|
Реалізація |
|
|
|
|
|
Виробнича програма, що розрахована згідно наявних потужностей, порівнюється з обсягом потреби ринку відповідного виду продукції і визначається необхідний та достатній приріст обсягів продукції.
Виходячи із потреб ринку в обсягах продукції, визначаються необхідні виробничі потужності та їх приріст (таблиця 5).
Потреба в основних виробничих фондах
Таблиця 5
N з/п |
Основні фонди, тис. гривень. |
Рік |
|||||
0 |
1 |
2 |
… |
n |
|||
Діючі, тис. гривень |
Загальна потреба, тис. гривень |
Приріст основних фондів, тис. гривень |
|
|
|
||
1 |
Будівлі, споруди виробничого призначення |
|
|
|
|
|
|
2 |
Робочі машини та устаткування |
|
|
|
|
|
|
3 |
Транспортні засоби |
|
|
|
|
|
|
4 |
Інші |
|
|
|
|
|
|
5 |
Разом |
|
|
|
|
|
|
Примітка.
Розрахунок потреби в основних виробничих фондах здійснюється по кожному виду основних фондів виходячи з нормативів продуктивності.
Збільшення виробничих потужностей підприємства може здійснюватися як за рахунок використання внутрішніх резервів, так і за рахунок створення додаткових основних виробничих фондів, зокрема, за рахунок введення потужностей від виконання заходів по технічному переоснащенню, реконструкції та розширення діючих і будівництва нових потужностей.
Вибирається один або декілька найбільш ефектних для підприємництва з точки зору забезпечення потреб ринку, які складають основу плану технічного розвитку та організації виробництва підприємства.
2.1.7.2. Обсяг реалізації продукції на визначену потребу ринку визначається шляхом маркетингових досліджень з метою прогнозування ціни продукції, попит на яку забезпечується збільшенням потужностей підприємства (таблиця 6).
Розрахунок обсягу реалізації здійснюється виходячи із кількості продукції, що випускатиметься, та ціни, яка визначається попитом на цю продукцію.
Планований обсяг реалізації продукції
Таблиця 6
Назва продукції |
Рік |
|||||
0 |
1 |
… |
n |
|||
обсяг випуску, у натуральних одиницях |
ціна одиниці продукції, тис. гривень |
обсяг продажів, тис. гривень |
|
|
|
|
Продукція — 1 |
|
|
|
|
|
|
Продукція — 2 |
|
|
|
|
|
|
… |
|
|
|
|
|
|
Продукція — i |
|
|
|
|
|
|
Інша |
|
|
|
|
|
|
Реалізація |
|
|
|
|
|
|
Разом |
x |
x |
|
|
|
|
2.1.7.3. Розрахунок потреби в матеріальних ресурсах та виробничих запасах здійснюється виходячи із обсягу виробництва продукції та послуг, а також нормативів потреби в матеріальних ресурсах на одиницю продукції та послуг, що склалася в базовому періоді (таблиця 7).
Розрахунок потреби в ресурсах на виробничу програму
Таблиця 7
N з/п |
Найменування ресурсів |
Рік |
||||||
0 |
1 |
… |
n |
|||||
кількість у натуральних одиницях |
ціна одиниці ресурсів, тис. гривень |
Вартість, тис. гривень |
вартість перехідного запасу, тис. гривень |
|
|
|
||
1 |
Сировина та матеріали |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
Покупні та комплектуючі вироби |
|
|
|
|
|
|
|
3 |
Паливо |
|
|
|
|
|
|
|
4 |
Енергія |
|
|
|
|
|
|
|
5 |
Разом |
|
|
|
|
|
|
|
Потреба в матеріальних ресурсах здійснюється методом прямого обрахунку в натуральному і вартісному виразі по видах ресурсів з урахуванням індексу цін.
Розмір виробничих запасів розраховується виходячи із середнього його значення протягом року, що визначається в днях як середньодобове споживання і розраховується як перехідний запас на кінець року.
Розмір перехідного запасу по n-му матеріалу (в днях) визначається за формулою:
|
QM |
T = |
____, |
|
D |
де Q — потреба в n-му матеріалі;
M — норма перехідного запасу n-го матеріалу, дні;
D — число днів за рік
Норма перехідного запасу є сумою середнього, поточного і страхового запасів.
2.1.7.4. Надаються детальні відомості щодо прогнозної потреби в кадрах. Окремо вказується потреба в іноземних спеціалістах.
Викладаються основні напрями кадрової політики, спрямованої на підвищення кваліфікації робітників основних спеціальностей та продуктивності їх праці.
Чисельність працюючих розраховується, як загальна кількість персоналу основної діяльності (працюючі основного виробництва), так і неосновної діяльності (працюючі, що обслуговують основне виробництво) (таблиця 8).
Розрахунок потреби в персоналі та заробітній платі
Таблиця 8
N з/п |
Найменування категорій |
Рік |
||||||
0 |
1 |
… |
n |
|||||
потреба, чоловік |
середня заробітна плата, гривень |
витрати на заробітну плату, гривень |
нарахування на заробітну плату, гривень |
|
|
|
||
1 |
Робітники основного виробництва |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
Робітники допоміжного виробництва |
|
|
|
|
|
|
|
3 |
Спеціалісти і службовці |
|
|
|
|
|
|
|
4 |
Разом |
|
|
|
|
|
|
|
Чисельність працюючих основного виробництва розраховується виходячи із рівня продуктивності праці та виробничої програми.
При розрахунку чисельності проводяться спочатку орієнтовні розрахунки з урахуванням фонду робочого часу й виконання норм продуктивності.
Окремо розраховується чисельність допоміжних робочих і підсобних робочих й інших категорій працюючих. Чисельність інженерно-технічних працівників, службовців та ін. визначається за штатним розкладом.
Фонд заробітної плати визначається як добуток доходів по всіх видах діяльності підприємства на прийнятий норматив витрат заробітної плати на 1 гривню доходів з урахуванням нормативів, установлених державою, по фонду заробітної плати. Заробітна плата розподіляється по тих ж групах працівників, по яких установлюється розрахунок чисельності персоналу.
2.1.7.5. Кошторис витрат на випуск продукції являє собою розрахунок витрат по калькуляційних статтях окремо по видах продукції, робіт, послуг (на кінцевий продукт). Калькуляція витрат може здійснюватися укрупнено виходячи із прийнятих на підприємстві норм витрат на одиницю виробленої продукції, або шляхом прямої калькуляції розрахунків виходячи з норм ресурсів (таблиця 9).
Кошторис витрат і калькуляція собівартості (зведена)
Таблиця 9
N з/п |
Найменування показників |
Рік |
||||
0 |
1 |
… |
n |
|||
на одиницю продукції, гривня |
усього тис. гривень |
|
|
|
||
1. |
Обсяг реалізації, усього |
|
|
|
|
|
2. |
Собівартість, усього, |
|
|
|
|
|
|
у тому числі: |
|
|
|
|
|
2.1 |
сировина. |
|
|
|
|
|
2.2 |
матеріали |
|
|
|
|
|
2.3 |
покупні та комплектуючі вироби |
|
|
|
|
|
2.4 |
паливо |
|
|
|
|
|
2.5 |
електрична та теплова енергія |
|
|
|
|
|
2.6 |
фонд заробітної плати робітників |
|
|
|
|
|
2.7 |
фонд заробітної плати спеціалістів і службовців |
|
|
|
|
|
2.8 |
нарахування на фонд заробітної плати |
|
|
|
|
|
2.9 |
амортизація основних виробничих фондів |
|
|
|
|
|
2.10 |
витрати на навчання |
|
|
|
|
|
2.11 |
податок з власників транспортних засобів |
|
|
|
|
|
2.12 |
інші витрати |
|
|
|
|
|
3. |
Позареалізаційні операції (сальдо) |
|
|
|
|
|
3.1 |
дохід від цінних паперів |
|
|
|
|
|
3.2 |
дохід від оренди |
|
|
|
|
|
3.3 |
податок на землю |
|
|
|
|
|
3.4 |
податок на рекламу |
|
|
|
|
|
3.5 |
інші доходи або витрати |
|
|
|
|
|
4. |
Валовий прибуток |
|
|
|
|
|
5. |
Податки і платежі з прибутку |
|
|
|
|
|
5.1 |
податок на прибуток |
|
|
|
|
|
5.2 |
інші податки |
|
|
|
|
|
6. |
Чистий прибуток |
|
|
|
|
|
2.1.7.6. На етапі розроблення виробничої програми розраховується потреба в первісних інвестиціях з урахуванням виробничої програми проекту в цілому, визначаються напрямки, по яким потрібні вкладення коштів і величина потреби в додаткових інвестиціях (таблиця 10).
Потреба в додаткових інвестиціях
Таблиця 10
N з/п |
Категорія інвестицій |
Рік |
Потреба у додаткових інвестиціях, тис. гривень |
Загальна потреба в інвестиціях, тис. гривень |
||||||
0 |
1 |
… |
n |
|||||||
приріст, тис. гривень |
усього, тис. гривень |
|
|
|
|
|||||
1. |
Основний капітал |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.1 |
будівлі, споруди виробничого призначення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.2 |
робочі машини та устаткування |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.3 |
транспортні засоби |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. |
Оборотний капітал |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.1 |
запаси та витрати |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.2 |
грошові кошти |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. |
Разом потреба в інвестиціях |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Примітка до таблиць розділу «План виробничої діяльності підприємства».
Потреба в додаткових інвестиціях у таблиці 10 — це інвестиції, на величину яких не впливають підсумки виробничо-господарської діяльності підприємства, які можуть бути отримані в результаті виконання виробничої програми, тобто приріст основного й оборотного капіталу розраховується без обліку прибутку.
У таблицях з 5 по 10 за нульовий рік приймається останній звітний рік, він же вважається роком початку вкладення інвестицій. У другій графі таблиці 10 представляються фактичні дані по зроблених інвестиціях, що відображено в балансі останнього звітного року.
Підсумки за весь період здійснення проекту в таблицях з 5 по 9 визначаються як сума підсумків відповідних граф по роках.
Величина потреби в загальних інвестиціях визначається по кожному необхідному напряму з розподілом по роках здійснення проекту.
2.1.8. Організаційний план
У цьому розділі наводиться інформація щодо існуючої виробничо-технологічної структури підприємства, пропозиції щодо її вдосконалення та управління окремими інвестиційними проектами, функції ключових підрозділів, організація координації і взаємодії служб і підрозділів підприємства, оцінка відповідності організаційної структури управління цілям і стратегії розвитку підприємства, забезпеченості підприємства робочою силою, структури кадрів, кваліфікації робітників.
Подаються відомості про діючу систему заробітної плати, механізм її нарахування різним категоріям працівників підприємства; систему преміювання, розмір середньої заробітної плати і надбавок за категоріями працівників, пропозиції щодо зміни системи оплати праці.
Визначається перелік заходів щодо реалізації інвестиційного бізнес-плану, з визначенням виконавців та термінів виконання.
2.1.9. План охорони навколишнього середовища
Наводиться інформація про стан навколишнього середовища, існуючі проблеми, першочерговість їх вирішення, джерела фінансування проведення природоохоронних заходів з визначенням термінів виконання.
Вказується на відповідність бізнес-плану вимогам законодавчих актів та інших нормативних документів щодо допустимого негативного впливу на оточуюче середовище. При перевищенні допустимих норм такого впливу визначаються шляхи його зменшення.
Вказуються наявні очисні споруди, їх стан та потреба в додаткових заходах щодо охорони навколишнього середовища, окремих його складових (повітря, води, лісових та інших ресурсів), утилізації відходів виробництва, пакувальних матеріалів; очистки промислових стоків і скидів; рекультивації земель тощо.
Аналізуються можливі екологічні наслідки проекту та визначаються витрати, пов'язані з виконанням природоохоронних заходів.
2.1.10. Фінансовий план та програма інвестицій
2.1.10.1. Наводиться обґрунтування інвестиційних вкладень у підприємство та джерела їх отримання (залучення кредитів, акціонерний чи пайовий капітал тощо), прогнозні показники балансу підприємства, прогноз прибутку та збитку (на три роки), додаються баланс підприємства, звіт про фінансові результати та їх використання, звіт про фінансово-майновий стан підприємства за останній звітний рік.
Вихідні дані для розрахунку фінансового плану формуються на основі таких розділів:
2.1.4. Дослідження та аналіз ринків збуту продукції (послуг);
2.1.5. Характеристика конкурентного середовища та конкурентні переваги;
2.1.6. План маркетингової діяльності;
2.1.7. План виробничої діяльності підприємства.
На основі зазначених розділів у фінансовому плані здійснюється прогнозування фінансових результатів (таблиця 11).
Прогноз фінансових результатів
Таблиця 11
N з/п |
Показники |
Рік |
Усього |
||||||||||
1 |
2 |
3 |
… |
n |
|||||||||
квартал |
квартал |
||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
2 |
3 |
4 |
||||||
1. |
Виручка від реалізації |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.1 |
обсяг реалізації у натуральному виразі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.2 |
ціна одиниці продукції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. |
Витрати на виробництво реалізованої продукції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. |
Результат від реалізації |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. |
Результат під іншої реалізації |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. |
Доходи та витрати від позареалізаційних операцій |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6. |
Валовий прибуток |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7. |
Платежі в бюджет від прибутку |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8. |
Чистий прибуток (рядок 6 — рядок 7) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Виручка від реалізації продукції визначається на основі прогнозних обсягів продажів по роках і прогнозних цінах на одиницю продукції.
Прогнозування обсягів реалізації враховує результати маркетингових досліджень — розглядається очікуваний щорічний приріст виробництва продукції, а також можливості підприємства, тобто виробничі потужності. Оцінка приросту виробництва продукції повинна виходити з аналізу перспектив розвитку галузі й ретроспективних тенденцій розвитку підприємства.
Оцінка щорічного росту цін на продукцію підприємства ґрунтується на макроекономічних і галузевих дослідженнях, а також на даних про ріст цін у макроекономічних та галузевих дослідженнях, а також на даних про ріст цін за минулі роки (для прогнозних розрахунків використаються дані Держкомстату).
2.1.10.2. Шляхом зіставлення розрахованої на проект потреби в додаткових інвестиціях і джерел фінансування (покриття) цієї потреби визначається розмір необхідних додаткових фінансових ресурсів (таблиця 12).
Як джерела фінансування розглядаються:
акціонерний капітал — якщо передбачається збільшення акціонерного капіталу протягом періоду реалізації проекту інвестиційного розвитку підприємства (n років);
залучений капітал — якщо передбачається використання довгострокових кредитів і позик, короткострокових кредитів і позик (за винятком коштів державної фінансової підтримки);
інші джерела фінансування.
Потреба в додаткових інвестиціях і формування джерел фінансування
Таблиця 12
N з/п |
Потреба в додаткових інвестиціях, тис. гривень |
Рік |
Усього |
N з/п |
Джерела фінансування, тис. гривень. |
Рік |
Усього |
||||
1 |
… |
n |
1 |
… |
n |
||||||
1. |
Основний капітал |
|
|
|
|
1. |
Акціонерний капітал |
|
|
|
|
1.1 |
будинки, споруди виробничого призначення |
|
|
|
|
2. |
Залучений капітал |
|
|
|
|
2.1 |
довгострокові кредити |
|
|
|
|
||||||
2.2 |
довгострокові позики |
|
|
|
|
||||||
1.2 |
робочі машини та обладнання |
|
|
|
|
2.3 |
короткострокові кредити |
|
|
|
|
2.4 |
короткострокові позики |
|
|
|
|
||||||
1.3 |
транспортні засоби |
|
|
|
|
3. |
Інші джерела фінансування |
|
|
|
|
1.4 |
інші |
|
|
|
|
||||||
2. |
Оборотний капітал |
|
|
|
|
||||||
2.1 |
запаси і витрати |
|
|
|
|
||||||
2.2 |
кошти |
|
|
|
|
||||||
3. |
Разом потреба в додаткових інвестиціях |
|
|
|
|
4. |
Разом джерела фінансування |
|
|
|
|
2.1.10.3. На основі виробничої програми, розрахованої в складі прогнозу фінансових результатів діяльності, формується модель дисконтованих грошових потоків. При цьому загальний результат від інвестицій розраховується як сума дисконтованних грошових потоків кожного року реалізації даного проекту розвитку підприємства й поточної (дисконтованої) вартості залишкової вартості за межами планованого періоду (n років).
Зіставлення розміру вкладених коштів і прогнозованих від даного вкладення результатів здійснюється за допомогою спеціальних методів й інструментів, що включають: дисконтування й нарахування складних відсотків, розрахунок показників чистої приведеної вартості проекту й внутрішньої норми доходу (внутрішнього граничного рівня доходності), динамічного (дисконтного) строку окупності проекту. Побудова моделі грошових потоків базується на застосуванні техніки дисконтованих грошових потоків (таблиця 13).
При оцінці ефективності вкладень у функціонуюче підприємство варто враховувати, що одержувані грошові потоки є результатом функціонування усіх раніше вкладених інвестиційних ресурсів, величина яких визначається по балансу підприємства на останню звітну дату.
Грошовий потік від поточної господарської (інвестиційної, фінансової) діяльності являє собою суму надлишку (нестатку) коштів, отриманих у результаті зіставлення надходжень і відрахувань коштів у процесі операційної (інвестиційної, фінансової) діяльності. У спрощеному варіанті розрахунку потоку грошових надходжень економічні вигоди відображаються у звітності про фінансові результати діяльності підприємства і складаються із прибутку, зменшеного на суму податку, плюс амортизаційні відрахування і крім того потрібні корегування на зміни деяких рахунків (дебіторської заборгованості, кредиторської заборгованості, запасів, основних коштів).
Модель дисконтованих грошових потоків
Таблиця 13
N з/п |
Показники |
Рік |
||||||||||
0 |
1 |
2 |
… |
n |
||||||||
|
квартал |
квартал |
|
|
||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
2 |
3 |
4 |
||||
1. |
Чистий прибуток (п.8 табл. 11) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. |
Чистий грошовий потік, усього: (ряд. 2.1 + ряд. 2.2 +(-) ряд. 2.3 -(+) ряд. 2.4 — ряд. 2.5 + ряд. 2.6 — ряд. 2.7 — ряд. 2.8) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.1 |
чистий прибуток |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.2 |
знос |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.3 |
ріст (погашення) кредиторської заборгованості |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.4 |
ріст (погашення) дебіторської заборгованості |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.5 |
виплата відсотків по кредитам, позикам |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.6 |
кошти від продажу основних засобів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.7 |
капіталовкладення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.8 |
приріст оборотного капіталу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. |
Залишок коштів на початок періоду |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. |
Накопичена готівка на кінець періоду (ряд. 2 + ряд. 3) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. |
Коефіцієнт поточної (дисконтованої) вартості при обраній ставці дисконту* |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6. |
Поточна (дисконтована) вартість грошових потоків (ряд. 2 х ряд. 5) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7. |
Сума поточних (дисконтованих) вартостей грошових потоків |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8. |
Залишкова (ліквідаційна) вартість за межами планового періоду (n років) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9. |
Поточна (дисконтована) вартість залишкової вартості за межами планового періоду при коефіцієнті дисконтування для кінця року** |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10. |
Чиста поточна (дисконтована) вартість (NPV) (ряд. 7 + ряд. 9) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Примітка.
____________
* Розрахунки проводяться з урахуванням ставки дисконту, розрахованої на квартал.
** Коефіцієнт поточної вартості (коефіцієнт дисконтування) грошових потоків за межами планованого періоду розраховується на кінець року по формулі:
|
1 |
k = |
________, |
|
(1 + r)n |
де n — число років; r — обрана ставка дисконту.
Коефіцієнти поточної вартості грошових потоків планованого періоду розраховуються для середини року по формулі:
|
1 |
k = |
________, |
|
(1 + r)n — 0.5 |
де n — число років; r — обрана ставка дисконту.
Ставка дисконту ® — це норма прибутку, що інвестори звичайно одержують від інвестицій аналогічного змісту й ступеня ризику. Це необхідний інвесторам рівень прибутковості інвестицій.
Чиста поточна приведена вартість (NPV) — це різниця (сальдо) між інвестиційними витратами й майбутніми надходженнями, приведеними в еквівалентні умови, тобто це різниця між приведеними вартостями надходжень і витратами коштів. NPV показує, чи досягнуть інвестиції бажаного рівня віддачі: позитивне значення NPV показує, що грошові надходження перевищують суму вкладених коштів, забезпечують одержання прибутку вище необхідного рівня доходності;
негативне значення NPV показує, що проект не забезпечує одержання очікуваного рівня доходності.
Внутрішня норма доходності (внутрішній граничний рівень доходності — IRR) — спеціальна ставка дисконту, при якій суми надходжень і витрат коштів дають нульову чисту поточну приведену вартість, тобто приведена вартість грошових надходжень дорівнює приведеній вартості витрат коштів.
2.1.10.4. Розрахунки до моделі дисконтованих грошових потоків здійснюються в наступній послідовності:
1) Величина чистого прибутку переноситься з таблиці 11 рядок 8 у таблицю 13.
2) Чистий грошовий потік (рядок 2 таблиці 13) розраховується в такий спосіб: величина чистого прибутку коректується на суму нарахованого зносу (рядок 2.1 + рядок 2.2), таблиця 13.
Оцінка зносу, що нараховується, ґрунтується на:
аналізі активів;
даних про величину активів за останній звітний рік (включаючи інфляцію);
величині чистого приросту основних коштів відповідно до моделі (наприклад, якщо відповідно до моделі капіталовкладення перевищили знос, він повинен відповідним чином зрости).
Нарахований знос може також розраховуватись як частка від обсягу реалізованої продукції на основі аналізу ретроспективних тенденцій: плюс ріст заборгованості або мінус її зменшення (погашення) (рядок 2.1 + 2.2 +(-) рядок 2.3), таблиці 13;
мінус ріст дебіторської заборгованості або плюс її зменшення (погашення) (рядок 2.1 + рядок 2.2 +(-) рядок 2.3 -(+) рядок 2.4), таблиці 13;
мінус величина виплачуваних відсотків по кредитах, не врахованих у собівартості реалізованої продукції (рядок 2.1 + рядок 2.2 +(-) рядок 2.3 -(+) рядок 2.4 — рядок 2.5), таблиці 13, при цьому величина виплачуваних відсотків ґрунтується на величині непогашеної заборгованості й вартості позикових коштів (ставки відсотка);
плюс величина коштів, отриманих від продажу основних засобів (рядок 2.1 + рядок 2.2 +(-) рядок 2.3 -(+) рядок 2.4 — рядок 2.5 + рядок 2.6), таблиці 13;
мінус намічувані капітальні вкладення (рядок 2.7, таблиці 13), які потрібні для підтримки в робочому стані діючих виробничих потужностей або уведення в експлуатацію додаткових виробничих потужностей, необхідних для досягнення темпів росту, передбачених у прогнозі. Якщо темпи зростання виробництва вже стабілізувалися і введення нових потужностей не потрібно, капіталовкладення направляються тільки на заміну поточних активів у міру їхнього зносу — витрати на придбання устаткування, будинків і споруд з метою розширення підприємства не здійснюються. Коли точний розрахунок зробити неможливо, капіталовкладення можуть бути прийняті рівними зносу, оскільки, якщо взяти досить довгий період часу (більше п'яти років), величина зносу буде дорівнювати резервам, що вимагаються для заміни поточних активів;
мінус приріст оборотного капіталу (рядок 2.8, таблиця 13), який розраховується виходячи з величини необхідного оборотного капіталу на кожний плановий рік.
Необхідний оборотний капітал у процентному вирахуванні розраховується виходячи з величини тієї частини виручки від реалізації (розраховуючи на 1 гривню), що направляється на інвестування в оборотний капітал (товарно-матеріальні запаси, дебіторська заборгованість і т. д.). Він ґрунтується на аналізі потреби підприємства в оборотному капіталі за минулі роки, а також на аналізі типової величини оборотного капіталу на аналогічних підприємствах.
По мірі росту підприємства деяка частина його грошового потоку повинна направлятися на фінансування закупівель товарно-матеріальних запасів, і т. д. Ця величина називається потребою підприємства в додатковому оборотному капіталі й розраховується виходячи із установленого процентного співвідношення від виручки.
Необхідний оборотний капітал являє собою оборотні кошти, які повинно мати підприємство на початок періоду. Його величина розраховується як добуток виручки від реалізації і необхідного оборотного капіталу (у процентному вирахуванні) на планований рік.
Поточний оборотний капітал можна знайти в останньому доступному на дату оцінки балансовому звіті. Величина поточного оборотного капіталу розраховується як різниця між поточними активами й поточними зобов'язаннями.
Величину надлишку (дефіциту) оборотного капіталу можна розрахувати, зіставивши необхідний оборотний капітал і наявні оборотні кошти. У випадку дефіциту оборотного капіталу його варто додати до величини потреби у фінансуванні, оскільки ця величина являє собою кошти, які повинні бути вкладені в підприємство з метою забезпечення його безперебійного функціонування в майбутньому.
3) Залишок коштів на початок періоду (рядок 3, таблиця 13) показує розмір готівки підприємства на початок поточного періоду.
4) Накопичена готівка (рядок 4, таблиця 13) визначається сумою рядків 2, 3, таблиця 13.
Накопичена готівка на кінець періоду розраховується як сума залишку коштів на початок періоду й чистого грошового потоку, сформованого протягом періоду.
5) Коефіцієнт поточної (дисконтованої) вартості розраховується на основі обраної ставки дисконту (рядок 5, таблиця 13).
6) Поточна вартість грошових потоків по роках визначається шляхом множення величин чистого грошового потоку кожного року на розрахований коефіцієнт поточної вартості для середини року (рядок 2 х рядок 5, таблиця 13). Для діючого підприємства величина раніше інвестованих коштів приймаються рівної підсумку активу балансу на останню звітну дату, тобто на кінець нульового доку, що відображається в моделі дисконтованих грошових потоків по рядку «капіталовкладення» зі знаком мінус.
Залишок коштів на початок періоду для нульового року не вказується, накопичена готівка відповідає даним балансу на кінець нульового року.
8) Сума поточних вартостей грошових потоків планованого періоду розраховується шляхом підсумовування поточних вартостей грошових потоків за весь планований період, включаючи звітний (нульовий) рік (рядки 6, 7, таблиця 13).
9) Залишкова вартість (рядок 8, таблиця 13) розраховується двома способами:
для підприємства, що продовжує виробничу діяльність за межами планованого періоду — як вартість всіх грошових потоків за межами планованого періоду (n років) та визначається наступним чином:
а) передбачається, що темпи приросту грошового потоку стабілізуються за межами планового періоду (q);
б) грошовий потік першого року після прогнозного періоду ((n + 1)-го року) — (CF) — розраховується як добуток n + 1 грошового потоку останнього року прогнозного періоду (CF) на темп росту (1 + q);
в) залишкова вартість грошових потоків за межами планованого періоду розраховується як частка від поділу грошових потоків у залишковий період (CF) на різницю між n + 1 ставкою дисконту® і темпом приросту грошових потоків (q)
|
CF (1 + q) |
Залишкова вартість = |
________. |
|
r — q |
На основі припущення про продаж підприємства по закінченні планованого періоду залишкова вартість приймається рівною ліквідаційній.
Залишкова (ліквідаційна) вартість повинна бути дисконтована з коефіцієнтом дисконтування (коефіцієнтом поточної вартості), розрахованим для кінця року у відмінності від грошових потоків планованого періоду, які дисконтуються з коефіцієнтом дисконтування для середини року.
Поточна (дисконтована) вартість залишкової вартості за межами планованого періоду (n років) (рядок 9, таблиця 13) визначається шляхом множення величини залишкової вартості за межами планованого періоду (рядок 8, таблиця 13) на коефіцієнт поточної вартості (рядок 5, таблиця 13) n-го року.
Чиста поточна (дисконтована) вартість (NPV) визначається як сума поточних вартостей грошових потоків планованого періоду і поточної (дисконтованої) вартості залишкової (ліквідаційної) вартості за межами планованого періоду (рядок 10, таблиця 13). При ненегативному значенні чистої поточної (дисконтованої) вартості приймається рішення щодо корегування проекту.
Внутрішня.норма доходу (внутрішній граничний рівень доходності — IRR) — спеціальна ставка дисконту, при якій суми надходжень і витрат коштів дають нульову чисту поточну приведену вартість, тобто приведена вартість грошових надходжень дорівнює приведеній вартості витрат коштів.
Коефіцієнт внутрішньої норми доходу (IRR) також характеризує доцільність вкладення коштів у даний проект підприємства: якщо IRR перевищує або дорівнює необхідному рівню доходності (ставці дисконту — r), проект може бути прийнятий до розгляду. Розрахунок коефіцієнта внутрішньої норми доходу здійснюється або методом підбору при різних ставках дисконту, спрямовуючи величину чистої приведеної вартості до нуля, або на фінансовому калькуляторі при використанні моделі cash flow.
Дисконтний (динамічний) період окупності проекту визначається як період часу, після закінчення якого сума поточних (дисконтованих) вартостей грошових потоків (таблиця 13,рядок 6), представлена наростаючим підсумком, стає ненегативною величиною, тобто дисконтовані грошові потоки доходів рівняються дисконтованим грошовим потокам витрат.
2.1.10.5. Графік погашення кредиторської заборгованості складається відповідно до умов конкретних кредитних договорів з урахуванням установлених строків погашення.
Крапка беззбитковості (поріг рентабельності), як така виручка від реалізації, при якій підприємство вже не має збитків, але ще не має й прибутків, тобто результату від реалізації після відшкодування змінних витрат у точності вистачає на покриття постійних витрат, і прибуток дорівнює нулю, визначається в такий спосіб:
|
постійні витрати |
|
постійні витрати у відносному виразі |
||||||
поріг рентабельності = |
__________________ |
= |
______________________. |
||||||
|
виручка від реалізації після відшкодування змінних витрат у відносному виразі |
|
|
Змінними витратами є витрати, пов'язані безпосередньо з виробництвом (сировина, матеріали, заробітна плата робітників).
Постійні включають витрати на організацію виробництва і управління (менеджмент), амортизацію.
2.1.10.6. На базі даних виробничої програми і фінансового плану заповнюється агрегована форма прогнозного балансу (таблиця 14) по роках планованого періоду, за даними якого розраховуються коефіцієнти: поточної ліквідності та забезпеченості власними коштами (таблиця 15).
Агрегована форма прогнозного балансу
Таблиця 14
Актив |
код рядка |
Рік |
Пасив |
код рядка |
Рік |
||||||
0 |
1 |
… |
n |
0 |
1 |
… |
n |
||||
Необоротні активи |
080 |
|
|
|
|
Власний капітал |
380 |
|
|
|
|
Оборотні активи в тому числі: |
260 |
|
|
|
|
в тому числі: |
|
|
|
|
|
нерозподілений прибуток (непокритий збиток) |
|
|
|
|
|
||||||
запаси |
|
|
|
|
|
||||||
дебіторська заборгованість |
|
|
|
|
|
Забезпечення наступних витрат і платежів |
430 |
|
|
|
|
Витрати майбутніх періодів активи |
270 |
|
|
|
|
Довгострокові зобов'язання |
480 |
|
|
|
|
Поточні зобов'язання |
620 |
|
|
|
|
||||||
Доходи майбутніх періодів |
630 |
|
|
|
|
||||||
Баланс (сума рядків 080, 260, 270) |
280 |
|
|
|
|
Баланс (сума рядків 380, 430, 620, 630) |
640 |
|
|
|
|
2.1.10.7. На основі отриманих результатів формується таблиця 16. Коефіцієнти аналізуються з метою встановлення відповідності їхнім нормативним значенням. Дана таблиця використається з метою контролю за змінами показників за період, що відповідає строку реалізації бізнес-плану.
Розрахунок коефіцієнтів поточної ліквідності й забезпеченості власними коштами на основі агрегованої форми прогнозного балансу
Таблиця 15
Найменування коефіцієнтів |
Рік |
||||
0 |
1 |
2 |
… |
n |
|
Коефіцієнт поточної ліквідності (сума оборотних активів, витрати майбутніх періодів/поточні зобов'язання) |
|
|
|
|
|
Коефіцієнт забезпеченості власними коштами (сума власного капіталу, забезпечення наступних виплат і платежів, доходи майбутніх періодів мінус необоротні активи/оборотні активи) |
|
|
|
|
|
Зведена таблиця фінансових показників
Таблиця 16
N з/п |
Коефіцієнт |
0 |
рік 1 |
рік 2 |
рік 3 |
Нормативне значення показника |
1. |
Коефіцієнти ліквідності |
|
|
|
|
|
1.1 |
коефіцієнт поточної ліквідності: сума оборотних активів, витрати майбутній періодів / поточні зобов'язання |
|
|
|
|
1,5 |
1.2 |
коефіцієнт абсолютної ліквідності: сума грошових коштів, поточні фінансові інвестиції / поточні зобов'язання |
|
|
|
|
0,2 — 0,35 |
1.3 |
коефіцієнт покриття: оборотні активи / позиковий капітал |
|
|
|
|
> 1 |
2. |
Коефіцієнти фінансової стійкості |
|
|
|
|
|
2.1 |
коефіцієнт концентрації власного капіталу: власний капітал / баланс |
|
|
|
|
> 0,5 |
2.2 |
коефіцієнт фінансової залежності: баланс / сума власного капіталу, забезпечення наступних виплат і платежів, доходи майбутніх періодів |
|
|
|
|
= 2 |
2.3 |
коефіцієнт маневреності власного капіталу: власний капітал мінус необоротні активи / власний капітал |
|
|
|
|
> 0,1 |
2.4 |
коефіцієнт концентрації позикового капіталу: позиковий капітал / баланс |
|
|
|
|
< 0,5 |
2.5 |
коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів: довгострокові пасиви / сума довгострокових пасивів плюс власний капітал |
|
|
|
|
зростання показника в динаміці — негативна тенденція |
2.6 |
коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів: позикові кошти / власний капітал |
|
|
|
|
збільшення показника — зниження фінансової стійкості |
3. |
Коефіцієнти ділової активності |
|
|
|
|
|
3.1 |
коефіцієнт загальної оборотності капіталу: виручка від реалізації (робіт, послуг) / баланс |
|
|
|
|
зростання показника — сприятлива тенденція |
3.2 |
коефіцієнт оборотності готової продукції: виручка від реалізації (робіт, послуг) / середня за період величина готової продукції |
|
|
|
|
зростання показника — сприятлива тенденція |
3.3 |
коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості: виручка від реалізації продукції / середньорічна вартість чистої дебіторської заборгованості |
|
|
|
|
зменшення показника — сприятлива тенденція |
3.4 |
середній строк обороту дебіторської заборгованості: тривалість періоду / на коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості |
|
|
|
|
зменшення показника — сприятлива тенденція |
3.5 |
коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості: собівартість реалізованої продукції / середньорічна вартість кредиторської заборгованості |
|
|
|
|
зниження показника — сприятлива тенденція |
3.6 |
середній строк обороту кредиторської заборгованості: тривалість періоду / коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості |
|
|
|
|
зниження показника — сприятлива тенденція |
3.7 |
коефіцієнт оборотності власних коштів: виручка від реалізації продукції / середньорічна вартість власних засобів |
|
|
|
|
зростання показника — сприятлива тенденція |
4. |
Коефіцієнти прибутковості |
|
|
|
|
|
4.1 |
чиста норма прибутку: прибуток після сплати податків / чистий обсяг продаж |
|
|
|
|
зростання показника — сприятлива тенденція |
4.2 |
загальний доход на активи: прибуток після сплати податків / підсумок балансу по активах |
|
|
|
|
зростання показника — сприятлива тенденція |
Зазначається мета інвестування та його обсяги з визначенням джерел (видатки державного бюджету, амортизаційні відрахування, кошти на податкові пільги, цільові надбавки до тарифів з метою будівництва окремих об'єктів, кредити банків, фінансовий лізинг, власні кошти підприємств, залучені інвестиції та інше).
Вказуються напрями інвестування (капітальне будівництво, придбання основних засобів, придбання інших необоротних активів, придбання нематеріальних активів, модернізація, модифікація (добудова, реконструкція основних засобів).
Представляються інвестиційні проекти, що реалізуватимуться у прогнозному періоді, здійснюється прогноз грошових потоків по них.
2.1.11. Аналіз потенційних ризиків
2.1.11.1. Аналіз потенційних ризиків дозволяє прийняти рішення щодо реалізації бізнес-плану підприємства з урахуванням багатьох факторів: політичних, соціальних, технологічних, економічних, ринкових. При прийнятті рішення про доцільність бізнес-плану всі ці фактори необхідно врахувати у формі передбачуваного ризику.
Для запобігання ризикам необхідно їх ідентифікувати, оцінити, вибрати методи та інструменти, які дозволять запобігти їх появі, або ж їх контролювати.
2.1.11.2. Одна з основних цілей підготовки бізнес-плану до реалізації полягає у розподілі ризиків між тими учасниками бізнес-плану, що знаходяться у найкращій позиції, щоб узяти на себе той чи інший ризик, або спромогтися його максимально знизити. Основними факторами ризику, які зустрічаються найчастіше і можуть впливати на кінцеві результати бізнес-плану є:
Ризики, що відносяться до загальної соціально-економічної ситуації:
політична нестабільність;
існуюча та майбутня правова база для інвестицій;
перспективи економічного розвитку в цілому;
фінансова нестабільність (можливі зміни в оподаткуванні, інфляція тощо);
неконвертованість національної валюти.
Виробничі ризики:
підвищення поточних витрат;
зрив графіка поставок сировини, матеріалів, технологічного устаткування, паливно-енергетичних ресурсів;
нові вимоги по екології;
нестача трудових ресурсів;
зміна умов транспортування.
Ринкові ризики:
зміна попиту на продукцію;
втрата позицій на ринку;
зміна якісних ознак продукції;
поява конкуруючої продукції;
несвоєчасність виходу на ринок.
2.1.11.3. Після проведення аналізу ризиків та їх виявлення потрібно розробити конкретні заходи, які дозволять або зовсім позбутись, або значно зменшити негативний вплив кожного фактору ризику на кінцеві наслідки впровадження проекту розвитку підприємства.
Даний розділ повинен містити в собі аналіз ступеню всіх можливих для проекту ризиків. У цьому аналізі слід пояснити, чому цей ризик є важливим для проекту, показати ступінь можливого підвищення цього ризику та міри, за допомогою яких вдасться його зменшити.
Наводяться відомості щодо оцінки можливих ризиків, джерел та заходів їх запобігання, можливого страхування.
2.1.12. Бюджетна та суспільна економічна ефективність бізнес-плану
Визначаються показники бюджетної та суспільної економічної ефективності, зокрема, валовий дохід, прибуток до оподаткування, податки, збори та інші платежі, чистий прибуток, індекс прибутковості, звичайний та дисконтований термін окупності витрат.
Основним показником оцінки ефективності бізнес-планів (проектів), які передбачають державну або регіональну фінансову підтримку, є бюджетний ефект (Бt). Для року t здійснення проекту він визначається як перевищення доходів відповідного бюджету (Дt) над витратами (Вt) внаслідок реалізації бізнес-плану (проекту):
Бt = Дt — Вt.
Показник інтегрального бюджетного ефекту (Бінт) розраховується як сума дисконтованих річних бюджетних ефектів або як перевищення інтегральних доходів бюджету над аналогічними бюджетними потоками:
|
T |
Дt — Вt |
Бінт = |
е |
________, |
|
t = 1 |
(1 + r)t |
де r- ставка дисконтування;
T — період часу, за який обраховується інтегральний бюджетний ефект, років.
На основі показників річних бюджетних ефектів визначаються додаткові показники ефективності бізнес-плану (проектів):
внутрішня норма бюджетної ефективності;
термін окупності бюджетних витрат;
частка фінансової участі (Фу) держави (регіону) у реалізації бізнес-плану (проектів).
|
Вінт.б. |
Фу = |
_________, |
|
Вінт.п. |
де Вінт.б. — інтегральні бюджетні витрати;
Вінт.п. — інтегральні проектні витрати.
Показники суспільної економічної ефективності враховують наслідки реалізації бізнес-плану підприємства для суспільства в цілому, в тому числі як показники безпосередніх результатів і витрат проекту розвитку підприємства, так і витрати і результати в суміжних галузях, секторах економіки, екологічні, соціальні та інші позаекономічні ефекти.
При розрахунку показників суспільної економічної ефективності в грошових потоках відображається вартісна оцінка наслідків реалізації даного бізнес-плану підприємства в інших галузях економіки, соціальній та екологічних сферах.
При цьому в складі витрат обігового капіталу враховуються тільки виробничі запаси і резерви грошових ресурсів, виключаються із грошових потоків кошти, що пов'язані з отриманням кредитів, виплатою процентів по ним та їх погашенням, за рахунок субсидій, дотацій, податків та інших трансфертних платежів, коли фінансові ресурси передаються від одного учасника іншому, а вироблена продукція (роботи, послуги) і витрати виробничих ресурсів повинні оцінюватися в спеціальних економічних цінах.
Економічні ціни — ціни, в яких вимірюється суспільна значимість продукції, послуг, ресурсів та іноземної валюти. Визначення економічних цін передбачає виключення із складу ринкових всіх викривлень вільного ринку (зокрема, вплив монополістів, трансфертних платежів — податків, субсидій, мита тощо) і додавання неврахованих зовнішніх ефектів та суспільних благ.
2.1.13. Соціально-економічні наслідки реалізації бізнес-плану
Розраховуються результативні показники реалізації бізнес-плану (збільшення обсягів реалізації продукції, кількість збережених або новостворених робочих місць, покращання умов роботи працюючих, впровадження інновацій тощо).
Директор департаменту |
|
« Пред. | След. » |
---|